судова система галицько волинського князівства

судова система галицько волинського князівства

та військо Галицько-Волинського князівства. В Галицько-волинській землі існувала досить розгалужена система місцевого управління. Містами управляли тисяцькі та посадники, яких призначав князь. В їх особі була з'єднана адміністративна, військова та судова влада. Вони також володіли правами збирання з населення данини та різних мит — важливої частини князівських доходів.  Галицько-волинська держава мала велике значення для західних земель і для всієї України. Державне життя тривало тут на сто років довше, ніж на Наддніпрянщині. Населення Галичини і Волині досягло високої культури й великого розуміння державно-політичних справ.

Державний устрій Галицько-Волинського князівства. У Галицько-Волинській державі склалася доволі рідкісна для Русі та Східної Європи система правління, коли основна влада перебувала в руках бояр, а князь переважно мав репрезентативні функції. За формою правління Галицько-Волинське князівство можна назвати феодальною монархію із спільними олігархічними тенденціями місцевого боярства. Державна влада в Галицько-Волинському князівстві належала князеві, який спирався на бояр-землевласників і міський патриціат.

Галицько-Волинське князівство. Наприкінці X – в першій половині XІ ст. адміністративним осередком земель Волині і Підкарпаття був Володимир – місто, що його заснував і назвав власним ім’ям князь Володимир Святославич. Він передав управління краєм своєму сину Всеволодові. Місто Володимир стало осередком єпископства і головним центром розвитку культури у регіоні. По смерті Ярослава Мудрого з початком феодальної роздробленості Галицьке князівство відокремилося від Києва. Першими галицькими князями були нащадки онуків Ярослава – Ростиславичі, а на Волині – Мстиславичі, які вели свій родовід від Во

Держава і право Галицько-Волинського Князівства. Міністерство внутрішніх справ україни. Херсонський юридичний інститут. Національного університету внутрішніх справ. Кафедра державно-правових дисциплін. Галицько-волинська держава. Курсова робота з курсу “Історія держави і права України”. Студента – групи 341К.

Судова система. Судові функції в Галицько-Волинській землі не були відмежовані від адміністративних. Вищими судовими інстанціями були князь та Боярська рада. На місцях судові функції виконували воєводи, волостелі, намісники.  Галицько-Волинське князівство широко відкрило двері західноєвропейському культурному впливу на Україну, зберігаючи, однак кращі традиції української культури. В постійній боротьбі з загарбниками (Ордою, Литвою, Польщею, Угорщиною) Галицько-Волинське князівство гідно репрезентувало себе в світі в якості спадкоємиці Київської держави. Протягом другої половини XIII – першої третини XIV ст. Галицько-Волинське князівство досягло значного рівня політичного розвитку.

Князі Галицько-Волинської землі мали судові повноваження. Вони також очолювали військову організацію князівств. Князю належало право збирання податків, карбування монет і розпорядження скарбницею, визначення розміру і порядку стягнення митних зборів.  Галицько-Волинській землі властиве було і спільне правління двох великих князів. Так, у період після 1245 р. формою правління на цій величезній території став своєрідний керівний дуумвірат Данила, котрий безпосередньо «тримав» Галичину, а також Дорого-чинську, Белзьку та Холмську землі на Волині, та Василька, який мав «під своєю рукою» Володимир з більшою частиною Волині.

Тема 3. Галицько-Волинське князівство та його право Утворення й розвиток Галицько-Волинської держави: Як зазначалося вище, період роздробленості й розпаду Київської держави був закономірно обумовлений розвитком феодального виробництва і феодальних відносин. Подальшому розвитку українського державотворення значною мірою сприяло створення на заході -

Га́лицько-Воли́нське князівство, або Ру́ське королі́вство (лат. Regnum Russiæ / Rusie) — середньовічна монархічна держава у Східній Європі. Існувало у 1199—1349 роках. Керувалася князями і королями із династій Рюриковичів, П'ястів та Гедиміновичів. Утворене волинським князем Романом Мстиславичем внаслідок приєднання Галицького князівства у 1199.

Галицько-волинській землі відома і така форма управління як дуумвірат. Так,, з 1245 р. і до смерті Данила Галицького він правив разом з братом Василькам, який володів більшою частиною Волині. Проте зосередити всю державну владу в своїх руках великим князям так і не вдалося.  В їхніх руках зосереджувалася адміністративна, військова та судова влада. Територія Галицько-Волинського князівства поділялась на воєводства з воєводами на чолі, а ті, в свою чергу, — на волості, управління якими здійснювали волостелі.  Отже, в Галицько-волинському князівстві існувала розвинена система центрального та місцевого управління, яка надійно виконувала свої функції. Питання 4. Розвиток права.

У Галицько-Волинському князівстві в різні часи діяли відомі редакції Руської Правди: Коротка, Велика і Скорочено-. 56. ная з Великої редакції. Не будемо давати детальну характеристику норм права Руської Правди, оскільки вона дана в попередньому розділі. Відзначимо тільки, що застосування норм Руської Правди в Галицько-Волинському князівстві не мало яскраво виражених відмінностей. Руська Правда не втратила свого значення з розпадом України-Руси.  Релевантна наукова інформація. Питання 10 Правова система. Суд і процес Галицько-Волинського князівства.

Галицько-Волинське князівство в цей період трималося на авторитеті і військовій силі князя. 1205-1238 рр. Саме тоді стався тимчасовий розпад князівства.  У Галицько-Волинському князівстві в цілому поширювалася система права Київської Русі. Але відбулися і деякі зміни у законодавстві.  Суд не був відокремлений від адміністрації. Судові функції виконували: князь, Боярська рада, воєводи, волостителі, церква. Право суду над залежними селянами здобувають великі землевласники. Отже, з розпадом Київської Русі традиції державотворення не переривалися. Вони яскраво виявилися у Галицько-Волинському князівстві, яке об'єднувало понад 90% української території.

Судові функції в Галицько-Волинському князівстві тісно перепліталися з адміністративними. Вищими судовими інстанціями були князь, та Боярська рада, на місцях - воєводи, волостелі, намісники. Право суду також мали чини центрального та місцевого управління.

Галицько-Волинське князівство ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Кафедра історії та етнографії України Контрольна робота №1 на тему: «Галицьк о -Волинська держава - важливий етап укр  Одеський національний політехнічний університет. Кафедра історії та етнографії України. Контрольна робота №1. на тему: «Галицько-Волинська держава - важливий етап української історії». Виконала студентка. першого курсу.